Рахіт – одне з найпоширеніших захворювань у дітей раннього віку, яке призводить до серйозних деформацій скелету та порушень у нервовій системі. На хворобу страждають до 50% малюків віком до трьох років1. Проте ще сумніше спостерігати наслідки рахіту – від сколіозу та карієсу до тяжких пневмоній та інвалідності.

Уже давно відомий тісний зв’язок між дефіцитом вітаміну D та рахітом – саме відсутність достатньої кількості цього «сонячного вітаміну» може стати чи не основною причиною виникнення рахіту2. Саме вітамін D регулює обмін кальцію і фосфору в організмі та є необхідним для нормального формування кісток. Вчасна профілактика допомагає запобігти невтішних наслідків та прогресу хвороби.

Втім, варто зауважити, що розвитку рахіту може сприяти ще ряд факторів, серед яких:

  • захворювання матері у період вагітності;
  • штучне вигодовування дитини; недоношеність; велика маса тіла при народженні (від 4 кг); недостатня рухова активність малюка;
  • прийом протисудомних препаратів тощо.

Як виявити рахіт на ранній стадії?

Існують три стадії рахіту: 1 — легка, 2 — середньої тяжкості, 3 — тяжка. В цій статті ми розповімо, як виявити рахіт саме на першій стадії.

Рахіт першого ступеня характеризується слабко вираженими змінами з боку нервової та кісткової системи. Симптоми можуть проявитись уже на 2-4 місяці життя (у недоношених дітей — на 2-3 тижні), проте іноді їх досить складно помітити.

На тлі загального задовільного стану у дитини можуть з’явитись:

  • надмірна пітливість і пов'язані з нею попрілості, пітниця, облисіння потилиці;
  • неспокійний та тривожний сон, під час якого малюк часто здригається, плаче, а коли не спить – стає полохливим і безпричинно примхливим;
  • зниження апетиту, нестійкі випорожнення;
  • сильний кислий запах поту.

Зверніть увагу! Одною з постійних ознак рахіту є в'ялість м'язів. Крім того, у малюка може з’явитись так званий «жаб'ячий» живіт (розпластаність живота).

Характерним проявом рахіту є запізнення закриття великого тім'ячка (у здорової дитини цей процес відбувається у 12-18 місяців). Крім того, молочні зуби у дітей з рахітом прорізаються набагато пізніше, ніж у здорових малюків. А якщо не вилікувати хворобу, малюк у подальшому буде постійно страждати від карієсу.

Як запобігти виникненню рахіту?

Уникнути невтішних наслідків у немовлят допоможуть кілька простих правил:

  • по можливості довше годувати грудним молоком (годуючим матусям теж дуже важливо додати до свого раціону вітамін D3);
  • частіше гуляти на свіжому повітрі;робити гімнастику та лікувальний масаж;якомога раніше почати гартувати малюка.

Окрім цього, лікарі радять проводити обов'язкову профілактику D-гіповітамінозу всім дітям до трьох років2. Вітамін D дитина може отримати під впливом сонячних променів і незначну частину — з їжею. Наприклад, щоб отримати потрібну дозу вітаміну D з їжі, щодня треба з’їдати більше 4 кг сиру або випивати більше 1 літру вершків чи 100 літрів коров’ячого молока. Що вже говорити про сонячні промені, адже діти до року взагалі не засмагають, тому отримати «сонячний вітамін» таким чином – нереально. Наразі забезпечити добову норму вітаміну D під силу виключно спеціальним медикаментозним препаратам.

Згідно з резолюцією Конгресу педіатрів Україні профілактичний прийом вітаміну D3 дітям до 3 років радять проводити у період з вересеня по травень. Добова доза у 1000 МО (2 краплі водного розчину вітаміну D3) є ефективною для попередження рахіту у здорових немовлят.2

При годуванні дітей адаптованими молочними сумішами, що містять вітамін D3, профілактична доза залишається стандартною — 1000 МО (вітамін, який міститься у суміші + чистий вітамін D3).

Як лікують рахіт?

Рахіт ні в якому разі не можна запускати — наслідки захворювання можуть залишитись на все життя. У подальшому вони проявляються по-різному: в однієї дитини може постраждати нервова система, в іншої з’являться проблеми зі шлунковим трактом чи ж із серцево-судинною системою. Рахіт може сприяти розвитку сколіозу, плоскостопості, деформації таза, Х- або О-подібних ніг. У шкільному віці може розвинутись короткозорість.

Лікування рахіту здійснюється під суворим контролем лікаря-педіатра, тому ні в якому разі не намагайтеся лікувати захворювання самостійно. Методи лікування залежать від періоду і ступеня тяжкості.

Зазвичай для лікування рахіту призначають вітамін D3 по 2000-5000 МО (4-10 крапель водного розчину D3) на добу протягом 30-45 днів залежно від ступеня тяжкості рахітичного процесу. Після досягнення терапевтичного ефекту лікувальну дозу вітаміну D3 замінюють профілактичною (2000 МО), яку дитина отримує протягом 30 днів 2-3 рази на рік.

Наразі найприйнятнішою формою застосування вітаміну D3 у педіатричній практиці для лікування і профілактики рахіту є водний розчин.

Чому саме водний розчин вітаміну D3?3

  • Всмоктування з шлункового каналу у 5 разів швидше;
  • Швидкий початок клінічного ефекту вітаміну D3, що починається вже за 5-7 днів;
  • Ефект при застосуванні водного розчину зберігається до 3 місяців;
  • Зручність і безпека лікарської форми.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильне дозування та доцільність профілактичного лікування може призначити тільки лікар-педіатр.

Література

  1. Справочник педиатра / Парийская Т.,Орлова Н.
  2. Kлассификация, диагностика, профилактика и лечение рахита у детей / Е.М. Лукьянова, Ю.Г. Антипкин, Л.В. Квашнина, Л.И. Омельченко.
  3. Інформація про лікарський засіб для використання у професійній діяльності медичними та фармацевтичними працівниками. З повною інформацією про препарат можна познайомитись в інструкціях для медичного застосування.