Алергічна реакція — це підвищена чутливість організму людини на вплив різних факторів (алергенів). Поява алергій означає, що імунна система, яка захищає від інфекцій та хвороб, реагує на звичайний алерген надмірним захистом.

Через високу забрудненість навколишнього середовища та погіршення якості харчування алергічні захворювання стали серйозною проблемою сучасності — від них страждає близько 20-40% населення світу. Наприклад, тільки з 2000 по 2009 роки частота атопій зросла серед дорослих на 35%, а серед дітей — більш ніж на 100%!1

Окрім того, що алергічні реакції вносять дискомфорт у життя дитини, вони часто за короткий період набувають хронічного перебігу та призводять до порушення роботи багатьох органів.

Які бувають алергічні реакції?

Легкі алергічні реакції у більшості випадків проявляються характерними неприємними, але звичними для організму симптомами: сльозотечою, сверблячкою очей та чханням. Тяжкі ж реакції становлять серйозну загрозу для життя хворого, адже можуть призводити до порушення серцевої діяльності, дихання та анафілактичного шоку.

Найпоширеніші види алергічних реакцій у дітей:

Харчова алергія є наслідком вживання певних продуктів: цитрусових, коров'ячого молока, солодощів, горіхів та курячих яєць, і зазвичай турбує дітей до 1 року. Симптоми: кропив’янка, екзема, набряк Квінке (масивний набряк слизових оболонок, шкіри), зміни у шлунково-кишковому тракті, свербіж, порушення стільця, здуття живота тощо.

Лікарська алергія — відповідь організму на введення лікарського засобу. Зазвичай розвивається паралельно із харчовою алергією, у результаті утворюючи перехресні реакції при поєднанні ліків і продуктів. Симптоми: нудота, кропив’янка, анафілактичний шок.

Респіраторна алергія — алергія на дуже дрібні алергени, що присутні у повітрі (пилок рослин, шерсть тварин, домашній пил тощо). Якщо не лікувати цей вид алергії, є велика вірогідність розвинення бронхіальної астми. Симптоми: риніт і синусит, сльозотеча, набряки, ларингіт, трахеїт.

Дерматити — запальні реакції шкіри на вплив різних факторів (хімічних, фізичних, термічних, рослинних, медикаментозних тощо). Виділяють такі види дерматитів:

  • Контактний дерматит — запалення ділянки шкіри, яке виникає тільки у тому місці, у якому відбувся контакт з подразником (променеві та температурні впливи, тертя, кислоти та луги, тиск, деякі рослини). Симптоми контактного дерматиту, серед яких свербіж, біль під час дотику, відчуття печіння, набряк, висипання, з'являються одразу ж або через деякий час після першого контакту з подразником.
  • Алергічний дерматит — реакція організму на будь-який алерген, що виражається появою на шкірі висипань. Алергічні дерматити бувають: контактними (шкірне ураження виникає при контакті шкіри з алергеном) і безконтактними (шкірне ураження є реакцією на алерген в їжі або у повітрі).
  • Себорейний дерматит — ураження тих ділянок тіла та голови, на яких найбільш розвинено функціонування сальних залоз: межі волосистої частини голови, лоб, щоки, носогубні, пахвові, шийні, пахові і завушні складки, спина та груди. Легкою або початковою формою себорейного дерматиту зазвичай вважається лупа.
  • Атопічний дерматит (АД) — алергічне захворювання шкіри, що виникає у малюків із спадковою схильністю до атопічних захворювань, має хронічний рецидивуючий перебіг. Характеризується свербіжем шкірних покривів та гіперчутливістю як до специфічних (алергенних), так і до неспецифічних подразників.

Алергія на комах виникає при контакті із осами, бджолами, тарганами, міллю, комарами, при укусах і ужаленнях, вдиханні частинок тіл комах або продуктів їх життєдіяльності. Симптоми: на ужалення — місцеві реакції шкіри (набряки) та багато загальних реакцій (слабкість, запаморочення, зниження тиску, кропив’янка, у тяжких випадках може розвинутись анафілактичний шок); при вдиханні часток тіл комах або продуктів їх життєдіяльності можуть розвиватися симптоми бронхіальної астми.

Як лікувати алергію?

У медицині все актуальнішим стає поняття “алергічного маршу”: спочатку хвороба проявляється алергічною нежиттю, потім приєднується харчова алергія, або ж навпаки. У фіналі маршу — бронхіальна астма, кон’юнктивіт і/або алергічний риніт. Саме тому батькам треба якомога швидше виявити проблему та позбутися її.

Немедикаментозне лікування полягає у заходах, спрямованих на зведення до мінімуму або виключення дії чинників, що спровокували загострення захворювання: контактні, харчові, інгаляційні, хімічні подразники, стреси, фактори навколишнього середовища та інфекції.

Медикаментозне лікування призначають з урахуванням форми, стадії, тяжкості шкірного ураження, наявності респіраторних симптомів атопії, супутніх захворювань, віку пацієнта, стану імунної системи. При алергії правильний діагноз можна поставити тільки після комплексного обстеження.

Профілактика алергічних реакцій

Зазвичай лікарі працюють вже з активною хворобою. На жаль, батьки дуже часто нехтують профілактичними методами, проте у їхніх силах спробувати уникнути розвитку алергічного захворювання.

На розвиток алергії впливають:

  • спадкова схильність до того чи іншого алергену;
  • тютюновий дим;
  • штучне вигодовування дитини;
  • несприятливі екологічні умови;
  • безпосередній контакт із побутовими алергенами, хімічними речовинами та синтетичними волокнами;
  • стрес і нервове перезбудження.

Варто уникати контакту з потенційними алергенами та укріпляти імунну систему дитини. На консультації у дерматолога, алерголога можна отримати докладні інструкції, як це зробити.

Яку роль відіграє вітамін D у лікуванні алергічних захворювань?

Науковці вважають, що одним із факторів розвитку алергічних захворювань є недостатній рівень вітаміну D в організмі людини.2

88,9% пацієнтів із алергічними захворюваннями мають дефіцит вітаміну D.3

Дослідження іноземних і українських лікарів показали, що у всіх дітей з алергічними захворюваннями спостерігалось полегшення перебігу основного захворювання та покращення загального стану після застосування вітаміну D у комплексній терапії. Крім того, прийом вітаміну зменшує потребу у великих дозах лікувальних препаратів, у тому числі й гормональних.4

Можливе дозування вітаміну D3 під час лікування алергічних захворювань:

  • 5 000 МО (10 крапель водного розчину) протягом двох місяців під час загострення алергічного захворювання;
  • 4 000 МО (8 крапель водного розчину) протягом двох місяців у період ослаблення симптомів. 4

Природними джерелами вітаміну D3є сонячне проміння, сир, тріска, коров’яче молоко та яйця. Проте для того, щоб отримати вітамін D3 від сонця необхідна еритемна доза (перебувати під прямими сонячними променями до почервоніння шкіри). Якщо ж розглядати їжу в якості джерела вітаміну D3, необхідно з’їсти чималу кількість продукту: щодня треба з’їдати більше 4 кг сиру або випивати більше 1 літру вершків чи 100 літрів коров’ячого молока. Відтак найоптимальніше отримати денну норму вітаміну D3 із медикаментозних препаратів.

Наразі найприйнятнішою формою застосування вітаміну D3 у педіатричній практиці для лікування і профілактики захворювань є водний розчин.

Чому саме водний розчин вітаміну D3?5

  • Всмоктування з шлункового каналу у 5 разів швидше;
  • Швидкий початок клінічного ефекту вітаміну D3, що починається вже за 5-7 днів;
  • Ефект при застосуванні водного розчину зберігається до 3 місяців;
  • Зручність і безпека лікарської форми.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильне дозування та доцільність профілактичного лікування може призначити тільки лікар-педіатр.

Література:

  1. Hanifin J.M. Epidemiology of atopic dermatitis / J.M. Нanifin // Immunol. Allergy Clin. NA. — 2002. — Vol. 22. — P. 1-24
  2. Vitamin D deficiency is associated with decreased lung function in Chinese adults with asthma/ Li F. et al
  3. Специальный портал для медработников “Новости медицины и фармации”- www.mif-ua.com/archive/article/37609
  4. Динаміка рівня цитокінів алергічного запалення при застосуванні вітаміну D у дітей з алергічними захворюваннями / О. В. Тяжка, З. В. Сельська
  5. Інформація про лікарський засіб для використання у професійній діяльності медичними та фармацевтичними працівниками. З повною інформацією про препарат можна познайомитись в інструкціях для медичного застосування.